Все почалося з бажання розібрати приборку для того щоб замінити лампи підсвітки, бо спідометра та тахометра вночі вже не бачив. Відкрутивши шість шурупів, а потім ще шість, помінявши лампочки без ніяких труднощів, набув азарту розкручувати далі - згадав що раніше пригав показник рівня палива. Все йшло як по маслу, аж тут... при від'єднанні плати відчув як щось відірвалося! Так, це був шлейф позника пробігу! Відразу подумав скільки коштує нова приборка. Посидівши хвилин десять, покрутивши в руках приборку вирішив поки їздити так.
Через декілька днів розмовляв з одним із спеціалістів в області радіелектроніки. Його вердикт був невтішним:- Дуже клопітка робота!!! Займає кучу часу!!! Незнаю навіть хто візьметься за таке... Мене це не втішило. Подався за вирішеням проблеми в "глобальну мережу". Знайшов. Власник Мерседес відремонтував таку проблему. В голові відразу закрутилася фраза:-"А Вам слабо?"
При повторному розбиранны приборки зрозумів як правильно її розбирати:
1. Відкручуємо всі шурупи які видно;
2.Спочатку знімаємо скло;
3.Потім знімаємо планку з датчиками, обережно підваживши кожен датчик для того щоб вийшли контакти з посадки.
4.Після чого обережно виводимо дисплеї термометра та показника пробігу з зацепів.
5.Знімаємо задню кришку.
Ось вона... проблема. Ну до справи! Для роботи знадобиться: медичний зажим(використовую при риболовлі), супер клей, сірники, лезо, різінка для грошей, швейна голка.
Попередньо протерши розчиником контакти плати та шлейфу та зачистивши залишки заводського клею лезом, намагався як найточніше попасти шлейфом на контакти плати. Після точного попадання на контакти прижимаю шлейф зажимом через сірник(вирізаний на ширину шлейфу) до плати але контакти залишаю піднятими.
Намазую все клейом, з другої сторони від контактів, для того щоб шлейф взагалі тримався, приблизно як мазалось на заводі. І тут головне витримка! Чекаємо поки клей повністю висохне.
За допомогою швейної голки переконався що клей повністю закристалізувався, приступив до наступного.
Піднявши контакти з допомогою різінки ще раз зачищаю, є вірогідність попадання клею.
І тут, наступає самай цікавий момент... Час "Ч"! В голові крутится розмова з радіоелектронщиком... Пролітають в уяві фотографії побачені в інтернеті, викладені братами по нещастю... Ну, фінішна пряма!
-Зажим! -Сірник! Прижима-а-а-аємо... Клеє-є-є-ємо... Видихаємо! Вроді воно.
Сірник залишається на платі на довго... І знову чекаємо до повного висихання клєю.
Збираємо все назад до кучі, вроді і лишніх шурупів не залишилось,- дивно?
Встановлюемо приборку на ато... ключ в замок запалення... поворот ключом... і-і-і...



Думаю що комусь допоможе моя стаття.